Осіння мандрівка

Хто вона, ота красуня

В золотім намисті,

Що без пензля і без барв

Скрізь малює листя?

На деревах листя те

Так блищить, мов золоте.

Ось уже другий місяць ми мандруємо до Країни Знань. Шлях до неї далекий та важкий. Щоб дістатися до цієї загадкової країни, треба пройти багато стежинок, подолати різні перешкоди. 

Ми мандрували в казкову осінь і побачили своїми оченятами осінь у жовтім убранні, спробували спостерігати, порівнювати, розповідати. Ми побачили осінь не тільки як природне явище, а й як живу золоту красуню, яка мандрує по землі, осипаючи її багатими щедротами осіннього урожаю і неповторної краси різнокольорових барв. Щоб побачити всі дива природи та навчитися їх відчувати і розуміти, ми дуже тихесенько, ходили, слухали і чули поради вчителя, не відходили від учителя і діток.

Тихо осінь ходить гаєм,
Ліс довкола аж горить.
Ясен листя осипає,
Дуб нахмурений стоїть.
І берізка над потоком
Стала, наче молода.
Вітер, мовби ненароком
Їй косиці розпліта…