Початок осені завжди чарівний. Повітря стає прозоре, мов кришталь, а небо голубе-голубе. Достигають цілющі плоди шипшини, виграють яскравими червоними барвами у сонячному промінні. Чується останній грім, що прощається з полями.
Осінь, наче художник, велетенським пензлем розфарбовує у яскраві кольори плоди та листя. Ось так починається осінь.
Що за диво — осіння палітра!
Сум і радість в пейзажі звучить.
Онде квітка остання розквітла,
Павутинка в повітрі летить.
Листя золотом щирим палає
Під промінням осіннім палким.
Вітерець між гілками зітхає,
Зачарований дивом таким.
Ну, а небо — безмежне і синє
Заворожує серце умить.
Подих вітру — і листя осіннє
Все летить, все летить і летить…
Немає коментарів:
Дописати коментар